амый старий комп'ютер Москви «керує» піднебінням над столицею
У цих шафах заховано два вінчестери об'ємом 29 Мбайт, оперативна пам'ять - 1,5 Мбайта. Швидкодія - всього 400 000 операцій в секунду (400 кГц сучасно). Для порівняння: процесор домашнього компу сьогодні шустрее в 6 тисяч разів!
Машина, що ось вже 25 років забезпечує зльоти і посадки бортів в «Шереметьево», «Внуково» і «Домодедово».
9 січня ми оголосили конкурс на найстаріший комп'ютер, що працює в Москві . Заявок прийшло більше сорока. Допомагала нам підводити підсумки керівник групи обчислювальної техніки Політехнічного музею Ольга Ананьева.
- Найцікавіший комп'ютер Censor-932 шведської фірми Datasaab, який представив провідний програміст Московського центру автоматизованого управління повітряним рухом Володимир Леонтьев, - винесла свій вердикт Ананьева.
Перевіряти працездатність призерки ми відправилися на місце - в аеропорт «Внуково». Тут під володіння Censor’а відведена ціла будівля. Вхід по пропусках. На ноги надіваємо спеціальні тапочки. Однотипних машин п'ять. Дві - в районному диспетчерському центрі, звідки управляють рухом повітряних судів в московській зоні (радіус - близько 500 кілометрів від столиці). Ще дві - в аеровузловому диспетчерському центрі, де «ведуть» літаки, що злітають і сідають у всіх московських аеропортах: «Шереметьево-1» і -2», «Внуково», «Домодедово», «Биково». І ще одна - в центрі підготовки персоналу. По дві машини в службах, що відповідають за безпеку в піднебінні, стоять не випадково - вони дублюють роботу один одного. А спеціальна система стежить, аби параметри, що видаються обома комп'ютерами, не розходилися.
Censor-932 випущений в лютому 1976 року. Почав працювати в 1980-м. Системний блок займає зал розміром з волейбольний майданчик і схожий на довгу книжкову шафу. Тут обробляється інформація з чотирьох десятків робочих місць, за якими сидять диспетчери. Навіть навушники, в яких тут працюють, випущені майже 28 років тому.
- Дивно, але зараз на цій машині збоїв менше, чим раніше. Свого часу комп'ютер, технічні служби і будівля під нього обійшлися в 70 мільйонів доларів. Зараз аналогічна система коштуватиме ніяк не менше 200 мільйонів. Хто такі деньжищи дасть? - говорить програміст Володимир Леонтьев. - А у нас навіть «древні» принтери працюють, і магнітофон для запису переговорів в порядку. Ми з комп'ютера, звичайно, порошинки здуваємо. Розуміємо: найближчими роками замінити нашого «динозавра» буде нічим.
«Ми ще на нім і грали»
Як признався Володимир Леонтьев, і перша вітчизняна комп'ютерна гра була створена завдяки Censor’у.
- Десь в кінці 70-х шведи закінчували наладку комп'ютера, а ми у них вчилися. Часу вільний було вистачає. Ми спочатку грали в автогонки на листках з шкільних зошитів (хто вчився в школі в 60-х - 70-х, цю забаву пам'ятає). А потім вирішили перенести гру на комп'ютер. Зробили програмку, промальовували деталі машинок. Грали відразу за чотирма моніторами. Можна було стикатися на машинках, підрізувати, обганяти один одного...
пятница, 29 августа 2008 г.
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
Комментариев нет:
Отправить комментарий